Стоматит у дітей педіатрія
Стоматит у детей – воспалительное заболевание слизистой оболочки ротовой полости, чаще инфекционного или аллергического генеза. Стоматит у детей проявляется локальными симптомами (гиперемией, отеком, высыпаниями, налетом, язвочками на слизистой оболочке) и нарушением общего состояния (повышением температуры, отказом от еды, слабостью, адинамией и пр.). Распознавание стоматита у детей и его этиологии осуществляется детским стоматологом на основании осмотра полости рта, проведения дополнительных лабораторных тестов. Лечение стоматита у детей включает местную обработку полости рта и системную этиотропную терапию.
Общие сведения
Стоматиты у детей – группа заболеваний, протекающих с воспалением слизистой оболочки полости рта. Стоматит у ребенка является самым частым заболеванием в детской стоматологии, встречающимся даже у новорожденных. Сред прочих воспалительных заболеваний полости рта (глосситов, гингивитов, пародонтитов и пр.) стоматиты у детей занимают лидирующие позиции. Актуальность проблемы стоматитов в детском возрасте объясняется не только высокой распространенностью данной патологии, но нередко – хроническим течением, контагиозностью, нарушениями со стороны иммунологической системы. В силу несовершенства местных и общих защитных реакций наиболее уязвимыми перед лицом стоматитов различной этиологии оказываются дети грудного, раннего и дошкольного возраста.
Стоматит у детей
Классификация стоматита у детей
По этиологии стоматиты у детей делятся на вирусные, грибковые, бактериальные, аллергические, травматические, медикаментозные, симптоматические и др.; по критерию глубины воспалительного поражения – на катаральные (простые), везикулярные, афтозные (фибринозные) и язвенные (гангренозные).
В зависимости от выраженности симптомов различают легкую, среднетяжелую и тяжелую форму стоматита у детей. При легком течении стоматита у детей отсутствуют признаки интоксикации, а местные проявления представлены ограниченным количеством элементов, которые скоро исчезают. Стоматит среднетяжелой степени сопровождается развитием симптомов интоксикации и множественными высыпаниями на слизистой оболочке полости рта. При тяжелом стоматите у детей значительно выражен интоксикационный синдром. С учетом особенностей течения стоматиты у детей бывают острыми, рецидивирующими и хроническими.
Причины стоматита у детей
Состояние слизистой оболочки полости рта зависит от воздействия внешних (инфекционных, механических, химических, физических агентов) и внутренних факторов (генетических и возрастных особенностей, состояния иммунитета, сопутствующих заболеваний).
На первом месте по частоте распространения стоят вирусные стоматиты; из них не менее 80% случаев приходится на герпетический стоматит у детей. Реже стоматиты вирусной этиологии развиваются у детей на фоне ветряной оспы, кори, гриппа, краснухи, инфекционного мононуклеоза, аденовирусной, папилломавирусной, энтеровирусной, ВИЧ-инфекции и пр.
Среди грибковых поражений полости рта у грудничков наиболее часто диагностируется кандидозный стоматит (молочница грудных детей). Развитию кандидоза полости рта способствует длительная терапия антибактериальными или сульфаниламидными препаратами, сахарный диабет, иммунодефицит. Поражение грибком слизистой оболочки рта ребенка может произойти еще во время родов при соприкосновении с родовыми путями матери, больной вагинальным кандидозом.
Стоматиты бактериальной этиологии у детей могут вызываться стафилококком, стрептококком, а также возбудителей специфических инфекций – дифтерии, гонореи, туберкулеза, сифилиса. Симптоматические стоматиты у детей развиваются на фоне заболеваний ЖКТ (гастрита, дуоденита, энтерита, колита, дисбактериоза кишечника), системы крови, эндокринной, нервной системы, глистных инвазий.
Травматический стоматит у детей возникает вследствие механической травмы слизистой полости рта соской, игрушкой; прорезывания зубов или прикусывания зубами губ, щеки, языка; чистки зубов; ожога полости рта горячей пищей (чаем, супом, киселем, молоком), повреждения слизистой при проведении стоматологических манипуляций.
Аллергический стоматит у детей может развиваться как реакция на местное воздействие аллергена (ингредиентов зубной пасты, леденцов или жевательной резинки с искусственными красителями и ароматизаторами, медикаментов и пр.).
Способствовать развитию стоматита у ребенка может недоношенность, несоблюдение гигиены полости рта, скопление зубного налета, кариес, ношение брекетов, частая общая заболеваемость, дефицит витаминов и микроэлементов (витаминов группы В, фолиевой кислоты, цинка, селена и др.), применение лекарственных препаратов, изменяющих микрофлору ротовой полости и кишечника (антибиотиков, гормонов, химиопрепаратов).
Слизистая оболочка полости рта у детей тонкая и легкоранимая, поэтому может травмироваться даже при незначительном воздействии на нее. Микрофлора ротовой полости очень разнородна и подвержена значительным колебаниям в зависимости от особенностей питания, состояния иммунитета и сопутствующих заболеваний. При ослаблении защитных сил даже представители нормальной микрофлоры полости рта (фузобактерии, бактероиды, стрептококки и др.) способны вызвать воспаление. Барьерные свойства слюны у детей выражены слабо ввиду недостаточного функционирования факторов местного иммунитета (ферментов, иммуноглобулинов, Т-лимфоцитов и других физиологически активных веществ). Все эти обстоятельства обусловливают частую заболеваемость детей стоматитами.
Симптомы стоматита у детей
Вирусный стоматит у детей
Течение и особенности герпетического стоматита у детей подробно рассмотрены в соответствующей статье, поэтому в данном обзоре остановимся на общих признаках вирусного поражения полости рта, свойственных различным инфекциям.
Основным симптомом вирусного стоматита у детей служит появление на слизистой полости рта быстро вскрывающихся пузырьков, на месте которых затем образуются маленькие эрозии округлой или овальной формы, покрытые фибринозным налетом. Везикулы и эрозии могут иметь вид отдельных элементов или носить характер сливающихся между собой дефектов.
Они крайне болезненны и, как правило, располагаются на фоне ярко гиперемированной слизистой оболочки нёба, языка, щек, губ, гортани. Местные проявления вирусного стоматита у детей сочетаются с другими признаками инфекции, вызванной этим вирусом (сыпью на коже, лихорадкой, интоксикацией, лимфаденитом, конъюнктивитом, насморком, диареей, рвотой и др.) Эрозии эпителизируются без рубца.
Кандидозный стоматит у детей
Развитию специфических местных симптомов кандидозного стоматита у детей предшествует чрезмерная сухость слизистой, ощущение жжения и неприятного привкуса во рту, запах изо рта. Груднички капризничают во время приема пищи, отказываются от груди или бутылочки, ведут себя беспокойно, плохо спят. Вскоре на внутренней стороне щек, губ, на языке и деснах появляются мелкие белые точки, которые, сливаясь, образуют обильный белый, творожистой консистенции налет.
При тяжелой форме кандидозного стоматита у детей налет приобретает грязно-серый оттенок, плохо снимается со слизистой, обнажая отечную поверхность, которая кровоточит при малейшем прикосновении.
Кроме псевдомембранозного кандидозного стоматита, описанного выше, у детей встречается атрофический кандидозный стоматит. Обычно он развивается у детей, носящих ортодонтические аппараты, и протекает со скудной симптоматикой: покраснением, жжением, сухостью слизистой оболочки. Налет обнаруживается только в складках щек и губ.
Неоднократные эпизоды кандидозного стоматита у детей могут свидетельствовать о наличии других серьезных заболеваний – сахарного диабета, лейкоза, ВИЧ. Осложнениями грибкового стоматита у детей могут являться кандидоз половых органов (вульвит у девочек, баланопостит у мальчиков), висцеральный кандидоз (эзофагит, энтероколит, пневмония, цистит, артрит, остеомиелит, менингит, вентрикулит, энцефалит, микроабсцессы головного мозга), кандидосепсис.
Бактериальный стоматит у детей
Наиболее частым видом бактериального стоматита в детском возрасте служит импетигинозный стоматит. На него указывает совокупность следующих местных и общих признаков: темно-красный цвет слизистой оболочки полости рта со сливающимися поверхностными эрозиями; образование желтых корок, склеивающих губы; повышенное слюноотделение; неприятный гнилостный запах изо рта; субфебрильная или фебрильная температура.
При дифтерийном стоматите у детей в ротовой полости образуются фибринозные пленки, после снятия которых обнажается воспаленная, кровоточащая поверхность. При скарлатине язык покрыт плотным белесым налетом; после его удаления язык становится ярко-малинового цвета.
Гонорейный стоматит у детей обычно сочетается с гонорейным конъюнктивитом, в редких случаях – с артритом височно-нижнечелюстного сустава. Инфицирование ребенка происходит при прохождении по зараженным половым путям матери во время родов. Слизистая оболочка нёба, спинки языка, губ ярко-красного, иногда лилово-красного цвета, с ограниченными эрозиями, из которых выделяется желтоватый экссудат.
Афтозный стоматит у детей
Афтозный стоматит у детей имеет инфекционно-аллергическую природу и носит хроническое рецидивирующее течение. Обычно встречается у детей старше 4-х лет. В продромальном периоде ребенок становится вялым, раздражительным, капризным, жалуется на боли во рту. В периоде афт и язв на слизистой полости рта появляются болезненные участки некроза эпителия, на месте которых образуется дефект (афта) округлой формы, покрытый фибринозным налетом в окружении ободка грануляции. В период угасания афтозного стоматита у детей происходит стихание воспаления и эпителизация дефекта.
Обострение афтозного стоматита у детей может отмечаться от 1 раза в 2 года (легкая степень) до 2-х и более раз в год (среднетяжелая и тяжелая степень). Хронический афтозный стоматит часто бывает сопряжен с патологией ЖКТ, аллергическими заболеваниями, аномалиями конституции, лямблиозом у детей.
Диагностика стоматита у детей
Диагноз стоматита у детей, как правило, ставится на основании эпидемиологических данных и клинической картины заболевания педиатром или детским стоматологом. Для выявления возбудителя стоматита у ребенка (в мазках, соскобах со слизистой, крови) могут использоваться цитологические, бактериологические, вирусологические, иммунологические, ПЦР, ИФА исследования.
При упорных кандидозных стоматитах у детей необходим анализ крови на глюкозу и консультация детского эндокринолога. При хроническом афтозном стоматите проводится консультация детского гастроэнтеролога и аллерголога-иммунолога, анализ кала на дисбактериоз, яйца гельминтов и лямблии; УЗИ органов брюшной полости.
Лечение стоматита у детей
Лечение стоматита у детей проводится с учетом этиологии заболевания и включает местную и общую терапию. При любой форме стоматита важно придерживаться диеты, исключающей прием раздражающей пищи; после каждого приема полоскать ротовую полость отварами трав или антисептиками до исчезновения признаков заболевания (грудным детям производится орошение полости рта из баллончика). При наличии кариозных очагов или зубного налета осуществляется лечение кариеса, профессиональная гигиена полости рта, обучение детей индивидуальной гигиене.
Для терапии вирусных стоматитов у детей применяются аппликации местноанестезирующих средств, противовирусные препараты (ацикловир местно в виде мази и внутрь), противовоспалительные гели (содержащие метронидазол, холина салицилат), иммуномодуляторы.
При кандидозном стоматите показано смазывание полости рта ребенка раствором соды или борной кислоты после каждого кормления для создания щелочной среды. Препаратом выбора является противогрибковый раствор Кандид. При бактериальных стоматитах у детей основу лечения составляют системные и местные антибиотики, подобранные с учетом чувствительности микроорганизмов.
Местное лечение афтозного стоматита у детей включает в себя обезболивание слизистой оболочки полости рта анестезирующими гелями и эмульсиями, обработку антисептиками и протеолитическими ферментами, УФО слизистой, ультрафонофорез гепарина. Для ускорения эпителизации слизистой используются витамин А, масло шиповника и облепихи, поливинокс. Общая терапия проводится с помощью десенсибилизирующих, иммуностимулирующих препаратов, витаминов. Для профилактики рецидивов стоматита у детей важно устранение первопричины заболевания (лечение патологии ЖКТ, паразитарных инфекций, проведение специфической гипосенсибилизации).
Возможно лечение рецидивирующего стоматита у детей под руководством детского гомеопата.
Профилактика стоматита у детей
Профилактика стоматита у детей состоит в исключении любых микротравм, тщательном гигиеническом уходе за полостью рта, лечении сопутствующей патологии. Для снижения риска заболеваемости стоматитом детей грудного возраста важно регулярно дезинфицировать соски, бутылочки, игрушки; производить обработку груди матери перед каждым кормлением. Взрослым не следует облизывать соску или ложку ребенка.
Начиная с момента прорезывания первых зубов, необходимо регулярное посещение стоматолога для проведения профилактических мероприятий. Для чистки детских зубов рекомендуется использовать специальные зубные пасты, способствующие повышению местного иммунитета слизистой полости рта.
Источник
Стоматит у дітей – поширене захворювання слизових оболонок ротової порожнини, що виявляється характерною симптоматикою і розвивається в результаті проникнення хвороботворної інфекції або внаслідок алергічної реакції.З приводу причин стоматиту у дітей існує багато помилок. Найбільш поширена з них – хвороба розвивається, як ускладнення після перенесеного гострого респіраторного захворювання, грипозної інфекції.
Фахівці підкреслюють, що стоматит може виникнути як наслідок ГРВІ, але не як ускладнення хвороби, а в результаті зниження загальних захисних функцій організму.
Імунітет порожнини рота падає через постійне пересихання слизових оболонок під час інфекційного захворювання, так як відбувається зменшення виділення слини в цей період. При проникненні в пересохлу порожнину рота хвороботворної інфекції організм не може протистояти нападу і починається запальний процес.
Дитина поводиться неспокійно, часто плаче, відмовляється від їжі і навіть води, погано спить. Можливе підвищення температури тіла до високих показників.
Увага! Не можна займатися самолікуванням! Самостійно встановити діагноз неможливо. Призначити грамотну терапію повинен кваліфікований лікар-педіатр з великим досвідом роботи. Часто батьки проводять лікування стоматиту антибіотиками, які тільки погіршують ситуацію і ще більше сприяють зниженню імунітету. Призначення антибіотиків при будь-якому підйомі температури у дитини, в тому числі і при стоматиті є поширеною помилкою батьків.
Зміст:
- Види захворювання
- Причини виникнення захворювання
- Симптоми стоматиту у дітей
- Класифікація за ступенем тяжкості
- Поширеність захворювання
- Діагностика захворювання
- Лікування стоматиту у дітей
- Рекомендації для батьків
- Прогноз захворювання
- Профілактика стоматиту у дітей
Види захворювання
Видів захворювання існує багато. Найпоширеніші форми стоматиту:
- афтозний;
- герпетичний;
- ангулярний.
Афтозний стоматит
Афта є локалізованою ділянкою слизової оболонки рота у вигляді вогнищ запалення невеликого розміру – ранок округлої форми, що мають яскраво-червоний ободок і жовтувато сірий наліт. Цей вид стоматиту не заразний.
Герпетичний стоматит
Герпетичний стоматит – передається від дитини до дитини через іграшки, посуд і т.д. і найчастіше виникає у дітей молодшого віку. Збудник – один з видів вірусу герпесу.
Ангулярний стоматит
У побуті цей вид захворювання називають заїди. Заїди проявляються роздратуванням різної інтенсивності в куточках рота, що, згодом, призводить до утворення хворобливих тріщин.
Якщо у дитини часто діагностується цей вид стоматиту, слід провести лабораторно-діагностичні заходи і отримати консультацію у лікаря. Найбільш частою причиною розвитку цього виду захворювання є гостра нестача в організмі дитини заліза або недостатнє його засвоєння.
Причини виникнення захворювання
Розвиток захворювання обумовлений декількома факторами.
Хвороба може розвинутися в результаті механічного пошкодження слизової оболонки:
- при прокушуванні внутрішніх поверхонь щік, наприклад, коли дитина спить;
- після термічних опіків, наприклад, гарячою їжею або напоєм.
Через надмірно пересушену слизову оболонку ротової порожнини, яка є сприятливим середовищем для активізації діяльності хвороботворних вірусів, розвиваються вірусні форми захворювання.
Герпетична форма викликається вірусом герпесу (перший тип), який не має нічого спільного з генітальним герпесом (другий тип). Ці два види герпесу часто помилково ототожнюють.
Причини виникнення не герпетичної форми стоматиту (афтозного) точно не встановлені. Серед провокуючих чинників називають:
- генетичну схильність;
- порушення імунітету;
- психоемоційні перевантаження;
- дефіцит поживних речовин, заліза, вітаміну В12 в організмі дитини.
У деяких випадках хвороба розвивається внаслідок харчової алергічної реакції.
Симптоми стоматиту у дітей
Загальна симптоматика, яка може спостерігатися при будь-якій формі захворювання, включає:
- появу виразок у роті, розмір, осередки і колір яких може сильно варіюватися в залежності від виду стоматиту;
- зміну в поведінці дитини – плаксивість, дратівливість, погіршення сну і апетиту.
Симптоми герпетичного стоматиту
Герпетичний стоматит у дітей має свою характерну симптоматику:
- одночасна поява афт практично однакового розміру і конфігурації на слизовій оболонці рота відразу в декількох місцях;
- хвилеподібний перебіг хвороби, що виявляється в початковому періоді висипанням хворобливих виразок, різким підвищенням температури тіла. Потім відбувається стабілізація температури і поліпшення загального стану дитини. Через кілька днів розвивається рецидив – з’являються нові висипання, і починається підйом температури;
- припухання ясен;
- неприємний запах з рота.
Симптоми афтозного стоматиту у дітей
За кілька днів до розвитку захворювання спостерігається характерний симптом, так званий географічний язик. Він покривається дрібними бульбашками. Через день-два настає наступний період захворювання: афти на слизовій оболонці рота і підвищення температури тіла. Дитина скаржиться на печіння в роті, відмовляється від їжі і води.
Часто крім бульбашок на язиці спостерігається наліт білого кольору.
Увага! Кількість афт на слизовій оболонці порожнини рота при афтозній формі стоматиту набагато менше, ніж при герпетичній. Зазвичай висипає максимум від однієї-двох або п’яти-шести виразок. Для герпетичної формі характерна велика кількість виразок, якими обсипаний весь рот дитини.
Загальний поширений симптом будь-якого виду стоматиту – це збільшення і болючість лімфатичних вузлів під нижньою щелепою.
Класифікація за ступенем тяжкості
Виразність симптоматики дозволяє класифікувати будь-який вид захворювання.
Прийнято розділяти такі форми хвороби:
- легку, при якій не спостерігається інтоксикації організму і яскраво вираженої симптоматики;
- середньоважку, при якій висипання на слизовій оболонці рота численні і загальний стан здоров’я дитини погіршується;
- важку, при якій значно підвищена температура тіла, яскраво виражена загальна інтоксикація і діагностуються множинні висипання.
Хвороба також може мати: гостру форму, рецидивуючу і хронічну. При грамотному лікуванні ризик розвитку хронічної форми зводиться до мінімуму.
Поширеність захворювання
Існує поширеність певного виду захворювання в залежності від віку дитини.
Діти у віці 1-2 років. Найчастіше діагностується кандидозний стоматит, який може повторюватися щомісяця, і герпетичний стоматит.
Діти від шести років. Діагностується алергічний або афтозний вид стоматиту.
Бактеріальна форма стоматиту характерна і для малюків, і для школярів, так як причиною її виникнення є найчастіше механічна травма слизової оболонки рота або термічний опік, а так само порушення правил особистої гігієни та вживання в їжу немитих фруктів і овочів.
У дітей, особливо молодшого віку, слизова оболонка рота дуже ніжна і її легко травмувати. Імунна система в цей період ще тільки формується, тому не може впоратися з атаками хвороботворних організмів ззовні. Слина – відмінний фактор потужного захисту від хвороботворних агентів, однак у маленьких дітей слина ще не володіє сильними антисептичними властивостями.
Діагностика захворювання
Діагноз ставиться лікарем після зовнішнього огляду дитини. Тільки лікар може ідентифікувати стоматит і визначити його тип. Існує багато запальних захворювань порожнини рота, це і глосити, і гінгівіти, і пародонтити. Кожне захворювання має свою симптоматику і свій метод терапії.
При хронічній формі захворювання виникає необхідність в додаткових лабораторно-діагностичних заходах.
Це:
- цитологічні;
- вірусологічні;
- бактеріологічні;
- імунологічні та інші дослідження.
Для лабораторних аналізів беруться мазки і зіскрібки зі слизової оболонки і кров.
Якщо у дитини діагностується хронічний кандидозний стоматит, необхідно провести лабораторне дослідження крові на глюкозу і відвідати дитячого ендокринолога.
При наполегливому хронічному афтозному стоматиті необхідна консультація у досвідченого дитячого гастроентеролога, алерголога та імунолога. У таких випадках лікарі призначають додаткові дослідження:
- аналіз калу на яйця глист;
- аналізи на дисбактеріоз;
- ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.
Лікування стоматиту у дітей
Лікування герпетичного стоматиту
Основний спосіб лікування стоматиту у дитини – прийом спеціальних противірусних препаратів (ацикловір, віферон в свічках, віферон-мазь). В основі хвороби лежить вірус герпесу, від якого не можна позбутися назавжди, але можна за допомогою грамотно спланованого лікування придушити його активність. Також рекомендовані імуностимулятори, тому що ослаблений імунітет дає хворобі прогресувати.
Особлива увага приділяється антисептичним полосканням. Місцево необхідно позбавлятися від вірусу, знімати запальну реакцію і усувати хворобливі відчуття. Анестетики допомагають зменшити хворобливі прояви, відновити апетит і підвищити настрій малюка. Використовуйте анестетики у вигляді спрею. Багато стоматологів рекомендують полоскати рот хлоргексидином.
Але є і комбіновані антисептики, які не тільки знищують віруси, а й знеболюють. Добре, коли подібні засоби мають ще і протизапальний ефект, а не тільки антисептичний. Якщо у дитини зі стоматитом сильно підвищується температура тіла, обов’язково давайте дитині жарознижуючі засоби. На тлі гіпертермії в дитячому віці можуть в будь-який момент початися судоми.
Під час хвороби дитині необхідний напівпостільний режим. Відмовтеся від прогулянок і рухливих ігор. Пам’ятайте про те, що стоматит – інфекційне захворювання, яке відрізняється високою контагіозністю (може передаватися оточуючим, особливо ослабленим дітям і людям похилого віку). Виділіть хворій дитині окремий рушник, столові прилади, постарайтеся зменшити її контакти з іншими членами сім’ї.
При рецидивуючому перебігу герпетичного стоматиту необхідно звернутися до імунолога. Призначаються серйозні імуномодулятори, які підвищують захисні сили організму і активізують противірусну активність. Не займайтеся самолікуванням і ніколи не давайте дітям препарати без погодження з педіатром. Ви не можете знати, як організм малюка відреагує на той чи інший засіб. При будь-якому стоматиті рекомендується давати дитині вітамінні препарати, які повинен призначати дитячий лікар.
Лікування афтозного стоматиту у дітей
Лікування афтозного стоматиту призначає лікар. При цьому обов’язково враховують причини розвитку хвороби. Якщо афти з’явилися в результаті травмування слизової об гострі краї каріозних дефектів, то необхідно обов’язково вилікувати карієс, відшліфувати зуби. Місцево афти можна обробляти анестетиками, протизапальними препаратами. Оздоровити стан порожнини рота дозволять зубні пасти з ферментами, вітамінами і мікроелементами. Їх можна використовувати протягом декількох місяців для досягнення місцевого імуностимулюючого ефекту. При підозрі на алергію виключіть з раціону малюка продукти, які найчастіше викликають загострення алергічної реакції (полуниця, цитрусові, шоколад).
При афтозному стоматиті у дітей нерідко виявляють стафілокок. Цей мікроб живе в зубному камені, всередині каріозних порожнин. Тому дитину обов’язково покажіть стоматолоу, який професійно проведе санацію порожнини рота, усуне всі наявні зубні відкладення, залікує каріозні дефекти.
Рекомендації для батьків
Необхідно негайно звернутися до лікаря-педіатра:
- в разі відмови дитини про їжі і утрудненні при ковтанні;
- при підвищеній температурі тіла;
- при погіршенні сну;
- при підвищеній дратівливості, плаксивості і будь-які зміни в поведінці;
- в разі виявлення виразок і нальоту в роті.
Терапія стоматиту у дітей здійснюється тільки після зовнішнього огляду дитини лікарем і збору анамнезу. Підбір лікування залежить про форми захворювання. Самолікування неприпустимо і тільки погіршить ситуацію.
Для того щоб одужання настало швидше, необхідно:
- дотримуватися щадної дієти – виключити тверді продукти харчування, які сприяють подразнення виразок і загострення запального процесу в порожнині рота, не давати дитині кислі і гострі страви і дуже гарячу їжу і напої;
- проводити ретельну гігієну порожнини рота – щодня полоскати рот антисептичним засобами, призначеними лікарем і проводити обережну очищення зубів і мови за допомогою зубної щітки з м’якою щетиною;
- при підйомі температури тіла до високих показників давати жарознижуючі засоби.
Як дієвий засіб для полоскання ротової порожнини застосовують: хлоргексидин, фурацилін, відвари ромашки та календули. Існують так само аптечні антисептичні аерозолі, які призначаються лікарем. Але одних засобів для полоскання буває найчастіше недостатньо. Необхідні комплексні лікувальні заходи для виключення повторення рецидивів.
Увага! Аерозолі не можна використовувати стосовно дітям до року. Для маленьких дітей рекомендують гелі, що знімають свербіж, їх також застосовують при прорізуванні перших зубів у малюків.
Слід звернути увагу батьків на те, що якщо дитина носить брекет-системи і часто хворіє стоматитом, необхідно відвідати дитячого стоматолога і вирішити це питання.
Прогноз захворювання
При чіткому дотриманні батьками призначень лікаря симптоматика захворювання зникає через 10-15 днів після початку захворювання. Це стосується будь-якого виду стоматиту. Не потрібно переривати лікування при першому ж поліпшенні загального стану дитини. Лікувальні заходи повинні бути доведені до кінця.
Профілактика стоматиту у дітей
Профілактичні заходи стоматиту у дітей не уявляють труднощей і вимагають тільки дисциплінованості батьків. Необхідно стежити за тим, щоб дитина не травмувала порожнину рота. З самого раннього віку потрібно привчати дитину правильному і постійному гігієнічному догляду за порожниною рота. Знижують ризик розвитку захворювання у дітей до року життя нескладні маніпуляції: регулярна дезінфекція сосок, пляшечок для годування, іграшок. Мати, що годує, повинна робити ретельну обробку грудних залоз перед кожним годуванням, не облизувати соски і ложки дитини.
З моменту прорізування перших зубів у малюка батьки зобов’язані регулярно проходити огляди у дитячого стоматолога. Чищення зубів повинно проводитися тільки спеціально призначеними для дітей зубними пастами, які розроблені з метою підвищення місцевого імунітету.
Якщо дитина носить брикети, слід дотримуватися особливих профілактичні заходи, використовувати сучасні засоби для очищення – іррігатори.
До загальних профілактичних заходів відносять своєчасне лікування будь-яких гострих і хронічних захворювань у дитини і терапію супутньої патології.
Источник