Милистан инструкция таблетки от кашля инструкция

В состав коминированного препарата Милистан мультисимптомный входят анальгетик, противокашлевое и антигистаминные и средства.
Действие ненаркотического анальгетика парацетамола обусловлено блокированием циклооксигеназы в ЦНС. Оказывает выраженные болеутоляющий и жаропонижающий эффекты. Противовоспалительный эффект парацетамола выражен незначительно. Всасывание парацетамола происходит в тонком кишечнике. Большая часть подвергается конъюгации в печени. Конъюгаты и незначительное количество парацетамола выводятся почками.
Цетиризин вызывает блокаду периферических рецепторов гистамина. Действует как противоаллергическое средство, практически не вызывающее антисеротонинового, холинолитического и седативного эффектов. Всасывается в пищеварительном тракте быстро. Частично деалкилируется в печени, в результате чего образуется неактивный метаболит. Основная часть введенной дозы экскретируется с мочой, примерно 10% – с калом.

Хлорфенирамин блокирует Н1-рецепторы гистамина. В результате его действия становятся слабее проявления аллергических реакций, уменьшаются местный отек и экссудация. Наряду с антигистаминным хлорфенирамин оказывает седативное, холинолитическое и антисеротониновое действие. В пищеварительном тракте всасывается медленно. Большая часть принятого вещества подвергается метилированию в печени. Выведение хлорфенирамина и его метаболитов осуществляется в основном почками.
Декстрометорфан – противокашлевой препарат центрального действия. Опиоидный анальгетик синтетического происхождения. Угнетает нейроны кашлевого центра. Практически не оказывает болеутоляющего и снотворного действия. Привыкание к препарату не развивается. В пищеварительном тракте декстрометорфан всасывается достаточно быстро и полностью. Частично выводится почками, частично биотрансформируется в печени.

Показания к применению

– Симптомы острого периода ОРВИ или гриппа (головная боль, ринорея, миалгия, слезотечение, заложенность носа, артралгия, лихорадка);
– аллергический ринит, поллиноз;
– умеренно и слабо выраженный болевой синдром;
– коклюш;
– рефлекторный и спастический кашель.

Способ применения

Милистан мультисимптомный в каплетах рекомендуется к назначению с двенадцатилетнего возраста. Разовая доза – одна каплета (максимальная – две каплеты). Допускается ежесуточная кратность приема до четырех раз. Рекомендуемая продолжительность применения – не более семи дней. При умеренной или тяжелой почечной недостаточности Милистан назначается в половинной дозе.

Побочные действия

– Нарушения сна;
– сонливость;
– эпигастральные боли;
– тошнота;
– кожный зуд;
– аллергические реакции;
– гепатопатия;
– тромбоцитопения;
– анемия;
– дизурические явления;
– нарушения аккомодации;
– повышение внутриглазного давления.

Противопоказания

Хронический алкоголизм, беременность, гиперчувствительность, период лактации, заболевания крови, тяжелые заболевания почек или печени, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы.
Требуется осторожность при назначении больным с глаукомой, эпилепсией, тяжелыми заболеваниями сердца, задержкой мочи, сахарным диабетом, бронхиальной астмой.

Беременность

Милистан мультисимптомный противопоказан.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

Гепатотоксическое действие препарата могут усилить рифампицин, барбитураты, алкоголь и противосудорожные средства.
Болеутоляющее действие парацетамола потенцирует кофеин.
Метоклопрамид способствует увеличению абсорбции парацетамола.
Одновременное использование с производными кумарина может вызвать незначительную гипопротромбинемию.
Хлорфенирамин нарушает метаболизм дифенина в печени.

Передозировка

Головокружение, задержка мочи, нарушения сознания, угнетение дыхания, тремор, тахикардия, атаксия, снижение АД. Терапия симптоматическая. При тяжелых нарушениях дыхания – ИВЛ.

Форма выпуска

Каплеты, п/о, №12.

Условия хранения

Комнатная температура, защита от света.

Состав

Одна каплета содержит:
– парацетамола 0,325г;
– цетиризина гидрохлорида 0,01г;
– хлорфенамина малеата 0,002г;
– декстрометорфана гидробромида 0,015г.
Дополнительные компоненты: крахмал, пропилпарабен, целлюлозу микрокристаллическую, метилпарабен, тальк, магния стеарат, воду, натрия лаурилсульфат, кремния диоксид, натрия крахмалгликолят, титана диоксид, пропиленгликоль, гидроксипропилметилцеллюлозу, полиэтиленгликоль 4000. 

Основные параметры

Клинико-фармакологическая группа

Фитопрепарат с отхаркивающим действием

Действующие вещества

– натрия гидрокарбонат (sodium bicarbonate)
– порошок травы термопсиса ланцетного (herba Thermopsidis lanceolatae)

Форма выпуска, состав и упаковка

Фармакологическое действие

Показания

Заболевания дыхательных путей, сопровождающиеся кашлем с трудно отделяемой мокротой (трахеит, бронхит) – в составе комплексной терапии.

Противопоказания

Дозировка

Способ применения: внутрь. Взрослым назначают по 1 таблетке 3 раза в день в течение 3-5 дней. Детям старше 12 лет – по 1 таблетке 3 раза в день в течение 3-5 дней. Длительность лечения по рекомендации врача.

Побочные действия

Возможны аллергические реакции, тошнота.

Передозировка

Симптомы передозировки: тошнота, рвота. Лечение – симптоматическое.

Лекарственное взаимодействие

Особые указания

Беременность и лактация

Таблетки от кашля противопоказаны при беременности и в период грудного вскармливания.

Применение в детском возрасте

Противопоказано: детский возраст (до 12 лет).

Условия отпуска из аптек

Препарат разрешен к применению в качестве средства безрецептурного отпуска.

Условия и сроки хранения

Состав

діючі речовини: амброксолу гідрохлорид, карбоцистеїн;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить амброксолу гідрохлориду – 30 мг, карбоцистеїну – 200 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, натрію

метилгідроксибензоат (Е 219), натрію пропілгідроксибензоат (Е 217), магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А);

матеріал для покриття: гідроксипропілметилцелюлоза, тальк, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 6000.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, з написом «MILISTAN» на одному боці та написом «COUGH» на іншому боці.

Фармакотерапевтична група

Муколітичні засоби. Код ATХ R05C B10.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Препарат є комбінацією двох інгредієнтів – амброксолу і карбоцистеїну.

Амброксол є активним метаболітом бромгексину. Він нормалізує патологічно змінену секрецію клітин залоз слизової оболонки бронхів, сприяє розрідженню в’язкого бронхіального секрету та полегшує його відходження за рахунок збільшення мукоциліарного кліренсу, змінює співвідношення серозного та слизового компонентів мокроти. Стимулює клітини Кларка та активізує гідролізуючі ферменти, що також призводить до зниження в’язкості мокротиння. Амброксол має секретомоторні властивості – стимулює роботу миготливого епітелію бронхів, поновлює дренажну функцію дрібних бронхів та бронхіол. Препарат стимулює утворення ендогенного сурфактанту, не спричиняє надмірного утворення секрету, зменшує спастичну гіперреактивність бронхів – одного з основних факторів розвитку бронхіальної астми при алергії. Кашель та об’єм мокротиння значно зменшуються.

Карбоцистеїн проявляє муколітичну та відхаркувальну дію за рахунок активації сіалової трансферази – ферменту бокалоподібних клітин слизової оболонки бронхів. Нормалізує кількісне співвідношення кислих та нейтральних сіаломуцинів, що сприяє зменшенню в’язкості бронхіального секрету. Полегшує відходження мокротиння за рахунок підвищення мукоциліарного кліренсу, має антиоксидантні та пневмопротекторні властивості, що зумовлено здатністю сульфгідрильних груп зв’язувати вільні радикали. Також сприяє регенерації слизової оболонки, нормалізує її структуру та активізує діяльність війчастого епітелію, відновлює секрецію IgA (специфічний захист) та кількість сульфгідрильних груп компонентів слизу (неспецифічний захист).

Фармакокінетика.

Після прийому Мілістан від кашлю практично повністю абсорбується у травному тракті, добре проникає у тканини легенів. Абсолютна біодоступність при пероральному прийомі становить 70-80 %. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 2,5 години після прийому внутрішньо.

Період напіввиведення становить 10 годин. Виводиться, головним чином, із сечею.

Показания

Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, пов’язаних із порушенням бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.

Противопоказания

Відома гіперчутливість до амброксолу гідрохлориду, карбоцистеїну або до інших компонентів препарату,особливо до натрію метилгідроксибензоату або натрію пропілгідроксибензоату. У випадку рідкісних спадкових станів, через які можлива несумісність із допоміжними речовинами препарату (див. розділ «Особливості застосування»), застосування препарату протипоказане.

Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у період загострення. І триместр вагітності у зв’язку з недостатньою кількістю даних щодо тератогенної та ембріотоксичної дії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Підвищує ефективність глюкокортикоїдної та антибактеріальної терапії при лікуванні запальних захворювань верхніх і нижніх дихальних шляхів. Але не рекомендується застосовувати одночасно з антибіотиками тетрациклінового ряду (за винятком доксицикліну), інтервал між їх прийомом має становити не менше 2 годин.

Одночасне застосування амброксолу та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику від застосування.

У період лікування карбоцистеїну не слід застосовувати протикашльові засоби та засоби, що пригнічують бронхіальну секрецію.

Одночасне застосування препарату Мілістан від кашлю з теофіліном посилює дію останнього.

Наявність амброксолу у препараті Мілістан від кашлю може призвести до збільшення концентрації антибіотиків (амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину) у бронхолегеневому секреті та мокротинні.

Особливості застосування

Продуктивний кашель – це фундаментальний механізм захисту бронхолегеневої системи і як такий пригнічуватися не повинен. Нераціональною є комбінація лікарських засобів, які модифікують бронхіальну секрецію, із засобами, що пригнічують кашель, і/або речовинами, що знижують секрецію (група атропіну).

Застосування муколітичних агентів може призвести до порушення бронхіальної прохідності у немовлят. У дітей першого року життя можливість очищення дихальних шляхів від бронхіального секрету обмежена через вікові анатомо-фізіологічні особливості. Будь-які муколітичні агенти не слід застосовувати немовлятам.

Лікування необхідно переглянути у випадку відсутності ефекту або посилення симптомів захворювання.

Усього кілька повідомлень надійшло про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла, що співпали в часі із застосуванням амброксолу. Здебільшого їх можна пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання та/або одночасним застосуванням іншого препарату. Тому при появі нових уражень шкіри або слизових оболонок слід негайно звернутися за медичною допомогою та припинити лікування амброксолу гідрохлоридом. Також на початковій стадії синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла у пацієнтів можуть бути неспецифічні, подібні до ознак початку грипу симптоми, такі як пропасниця, ломота, риніт, кашель і біль в горлі. Помилково при таких неспецифічних, подібних до ознак початку грипу симптомах можна застосовувати симптоматичне лікування препаратами проти кашлю і застуди.

При порушенні бронхіальної моторики та посиленій секреції слизу (наприклад, при такому рідкісному захворюванні як первинна циліарна дискінезія) препарат слід застосовувати з обережністю, оскільки амброксол може посилювати секрецію слизу.

Пацієнтам із порушеною функцією нирок або тяжким ступенем печінкової недостатності слід з обережністю приймати препарат тільки після консультації з лікарем. При застосуванні амброксолу, як і будь-якої діючої речовини, яка метаболізується в печінці, а потім виводиться нирками, відбувається накопичення метаболітів, які утворюються в печінці у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю.

Необхідний ретельний лікарський нагляд при виділенні гнійного мокротиння, високій температурі.

Препарат слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів, які мають виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки в анамнезі.

Лікарський засіб містить метилгідроксибензоат, пропілгідроксибензоат, що може бути причиною алергічної реакції (віддаленої у часі).

Способ применения и дозы

Дорослі та діти віком від 12 років ? по 1 таблетці 3 рази на добу.

Курс лікування становить 7-10 діб.

Діти

Застосовувати дітям віком від 12 років. Дітям до 12 років доцільно застосовувати інші лікарські форми препарату (сироп). Лікування дітей слід проводити під наглядом лікаря.

Побочные реакции

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, анафілактичний шок.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірні висипи (дрібноточкові, плямисті, дрібно-плямисті, бляшки зливні), кропив’янка, свербіж, еритема, дерматит, реакції з боку слизових оболонок, тяжкі ураження шкіри: в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

З боку шлунково-кишкового тракту:  нудота, зниження чутливості у ротовій порожнині, блювання, діарея, диспепсія, печія, біль у шлунку, біль у животі, сухість у роті, запор, слинотеча, сухість у горлі, шлунково-кишкова кровотеча.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: зниження чутливості у глотці, ринорея, диспное (як симптом реакції гіперчутливості), сухість дихальних шляхів.

З боку сечовидільної системи: дизурія.

Неврологічні розлади: запаморочення, головний біль, дисгевзія (розлад смаку).

Кардіальні розлади: відчуття серцебиття.

Загальні розлади: загальна слабкість, гарячка, реакції з боку слизових оболонок.

Через наявність у складі препарату метилгідроксибензоату та пропілгідроксибензоату можуть виникнути алергічні реакції, можливо, віддалені в часі. У разі виникнення побічних ефектів рекомендується зменшити дозу або відмінити прийом препарату.

Передозировка

Амброксол добре переносився після парентерального застосування у дозах до 15 мг/кг/добу та після перорального застосування до 25 мг/кг/добу. Після передозування амброксолом не спостерігалось тяжких ознак інтоксикації. Можливі симптоми: біль у шлунку, нудота, блювання, діарея, короткотерміновий неспокій.

За аналогією з доклінічними дослідженнями амброксолу надмірне передозування може призвести до гіперсалівації, позивів до блювоти, блювання та зниження артеріального тиску.

Невідкладні заходи такі, як стимулювання блювання та промивання шлунку загалом не показані і мають застосовуватись у випадку гострої інтоксикації. Лікування симптоматичне та підтримуюче.

Применение в период беременности или кормления грудью

Протипоказано у І триместрі вагітності. У ІІ та ІІІ триместрі вагітності препарат застосовують після ретельної оцінки співвідношення користь для матері/ризик для плода (дитини), яке визначає лікар.

Не рекомендується застосовувати в період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дослідження впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилися. У разі виникнення запаморочення, слід утриматися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Условия хранения

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці та недоступному

для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері. По 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.